Програма сучасної української музики

3 червня, 21:30
Одеський художній музей

МАНІФЕСТ

Авторське читання пьєси

Текст – Олена Андрейчикова
Музика – Олексій Петухов
Режисер – Руслана Руда

Маніфест людини розгубленої. Жінки розгубленої. Яка старі свої ідеали розгубила, а нові ніяк не знайде…

Незручна чесність – це відмінна риса прози Олени Андрейчикової. Вона часто розкриває болючі теми, ті що прийнято переживати в собі, відсторонюючись від суспільства. Але це відсторонення тільки посилює проблему, додаючи в скарбничку почуття провини за те, «що всі щасливі, а я не такий як усі».

І, звичайно, магія музики! Олексій Петухов – піаніст, композитор, аранжувальник. Його імпровізації відрізняються виразністю, широкою емоційною амплітудою і водночас цілісністю. А його авторська музика наділена витонченою легкістю і благородством.

Атмосферна літня ніч в музеї. Парадоксальні художні образи, обрамлені музичними імпровізаціями на основі класичних, джазових і популярних творів.

Олена Андрейчикова – письменниця, перекладачка, журналістка, радіоведуча.
Авторка збірок “Жінки як жінки”, “Таємне понеділкування”, “Акули теж займаються любов’ю”, “Ніжні виживуть”, роману “Тіні в профіль”.
Народилася в Польщі, в місті Жагань.
Закінчила факультет романо-германської філології (англійська та іспанська мови та література) Одеського національного університету ім. І.І.Мечникова.

• У 2015 вийшла перша збірка оповідань «Жінки як жінки».
• З 2016 року є драматургом «Театру вух», який з п’єсою за однойменним оповіданням Андрейчикової «Чужі» з аншлагами гастролює Україною.
• У 2017 році вийшли дві збірки новел «Таємне понеділкування» і «Акули теж займаються любов’ю».
• 2019 – вийшов перший роман «Тіні в профіль». Стала дипломантом міжнародної премії імені Бабеля, лауреатом міжнародної премії «Andprose», посіла перше місце в розділі «Сучасна проза» фестивалю «Зелена хвиля», Одеса.
• 2020 року – вийшла збірка оповідань “Ніжні виживуть”.

Основний художній прийом, який Олена використовує в своїх книгах – іронія. Для цього автор повинен володіти специфічним даром, особливим зором, які передбачають наявність концептуального бачення, гостроти розуму і мовної чуйності. У Олени Андрейчикової цей дар, безумовно, є. Її герої наділені дивовижною здатністю дивитися на будь-які життєві перипетії з посмішкою і знаходити вихід із найзаплутаніших ситуацій. А ще вони по-доброму сміються, в першу чергу над собою.

Олексій Петухов – джазовий піаніст, композитор аранжувальник, викладач і продюсер. Народився в Одесі. Вперше познайомився з джазом в музичній школі. У 1995 році закінчив Одеське музичне училище як джазовий піаніст, потім Одеську музичну академію (2000) як академічний піаніст. Бере активну участь у багатьох концертах і джазових фестивалях в Україні та за кордоном, проводить майстер – класи, часто є арт – продюсером багатьох концертів і музичних заходів.
З 2000 року – викладач фортепіано і джазової імпровізації в Одеському коледжі мистецтв ім. Данькевича, диригент біг-бенду коледжу ім. Миколи Голощапова.
Виступав з такими видатними джазовими виконавцями, як Шенді Рул, Філо Машадо, Грегорі Портер, Кевін Махогані, Карл Фрієрсон, Аллан Харріс, Рей Браун Мол., Ів Корнеліус, Бенні Бенаки, Джульєтт Келлі, Інгрід Артур, Рейчел Террі.

4 червня, 19:15
Римо-католицький кафедральний собор

Musica Sacra Ukraina: партесний вимір

Проект «Musica sacra Ukraina: партесний вимір» від Open Opera Ukraine цілісно досліджує одну із найбільш вагомих, самобутніх та маловивчених частин української музичної історії – багатоголосний (партесний) український спів XVII- XVIII століття. Саме даний період позначив радикальні зміни у музичній царині: до традиційного для церковної практики одноголосного співу додалося багатоголосся. Перетин західних тенденцій та локальна традиція утворили в партесній музиці дивовижний синтез, який дозволяє говорити про феномен українського музичного бароко.

У серпні-жовтні 2020 року за підтримки Українського культурного фонду вокальним ансамблем Open Opera Ukraine під орудою Наталії Хмілевської був записаний та презентований аудіодиск «Musica Sacra Ukraina». До нього увійшли  13 композицій: десять концертів Миколи Дилецького і три 12-голосних концерти невідомих авторів. Анонімні твори були презентовані вперше за партитурами, які підготувала на основі архівних рукописів з Київської колекції наукова консультантка проєкту, музикознавиця Євгенія Ігнатенко. Запис диску відбувався у музеї «Кирилівська церква» Національного заповідника «Софія Київська».

Диск Musica Sacra Ukraina отримав схвальні рецензії, увійшов до рейтингів найкращих українських музичних релізів 2020 року від українських музичних видань (The Claquers, SeeKyiv) та міжнародних музичних оглядачів (рейтинг Аделіни Єфіменко). Проект Musica Sacra Ukraina номінувався на премію Українського культурного фонду в категорії «Проєкт року в секторі аудіального мистецтва», потрапив до переліку подій  міжнародного Early Music Day 2021 року.

В рамках проекту «Musica sacra Ukraina: партесний вимір» створено інтернет-сайт українською та англійською мовами lab.openopera.com.ua. Тут можна ознайомитися з концепцією проекту, прочитати фахові коментарі про кожен з концертів, послухати їх, оформити замовлення на отримання диска.

Більшість із представлених на диску композицій прозвучать на концерті 4 червня в рамках програми Contemporary Ukrainian Music Program фестивалю Odessa Classics 2021. Слухачі матимуть можливість прослідкувати за панорамою розвитку жанру українського партесного концерту – від чотириголосних концертів Миколи Дилецького останньої третини XVII століття до дванадцятиголосних творів невідомих авторів першої половини XVIII століття.

Високе бароко – пишне, масштабне, афектоване, віртуозне, – це не лише про західноєвропейську музику, а й про українське мистецтво композиторів та співаків, котрі на власному ґрунті творили суголосно з найактуальнішими тенденціями та найрозвиненішими техніками композиторського письма того часу.

Open Opera Ukraine – незалежна платформа, діяльність якої спрямована на формування нових підходів в сприйнятті широкою аудиторією оперного мистецтва та академічної музики. Шляхи досягнення мети – створення нових сучасних постановок, розвиток аудиторії і професійна допомога молодим талантам. Особливий акцент Open Opera Ukraine ставить на музиці бароко, а також на автентичній виконавській практиці, що належить до цього музичного пласту. Серед проектів, реалізованих Open Opera Ukraine, – постановка опери «Дідона та Еней» Генрі Перселла (10 показів у шести містах України), опери «Ацис і Галатея» Г.Ф.Генделя, ініціювання проекту дослідження та презентації українських партесних концертів «Musica sacra Ukraina: партесний вимір». Open Opera Ukraine здійснює освітню та концертну діяльність у співпраці з такими знаними в Україні та за кордоном музикантами, як Емма Кіркбі, Ілля Король, Йорґ Халубек, Ольга Пасічник, Юрій Міненко та ін., є організатором барокового аматорського хору Б.А.Х. та барокового оркестру KRYLA.

Куратор проекту Анна Гадецька.

5 червня, 21:00
Зелений театр

Ансамбль “Alter Ratio”

Програма “КУЛЬТ”

Нова концертно-перформативна програма вокального ансамблю сучасної музики Alter Ratio – КУЛЬТ – побудована навколо музичного звучання різних світових релігійних практик та культів. Обрядовість, ритуальні дії, специфічні музичні інструменти та вокальні техніки поєднані з  музичною мовою та технікою композиції  сучасної західно-європейської композиторської школи. В творах, що будуть виконані, традиційна вокально-хорова техніка доповнена можливостями  розширених вокальних технік, обрядові ритуальні (гонги, співочі чаші, каміння, шаманський бубон) використовуються на рівні з класичними оркестровими інструментами (вібрафон, гобой) та. На традиційнийх інструментах, як і заведено під час ритуальних дій, грають співаки (співочі чаші, міні-гонги та інші дрібні ударні інструменти).

Програма складена з творів українських та зарубіжних композиторів. Окремі твори написані спеціально для програми фестивалю на замовлення ансамблю Alter Ratio в особі його керівниці – Ольги Приходько. Замовлення для композиторів та промотування українських композиторів – один із провідних напрямків діяльності вокального ансамблю Alter Ratio. Це твори відомої української композиторка Вікторії Польової та твір композитора-початківця Бориса Логінова. Також на замовлення ансамблю був написаний цикл Максима Коломійця Marian antiphons, який увійшов до великого проекту ансамблю під назвою Маріологія  (серія концертів та запис компакт-диску, 2017 р. − 2019 р.). Твір Landscapes композиторки Анни Корсун, яка наразі живе і працює в Німеччині, в 2014 р. отримав нагороду на престижному міжнародному конкурсі композиторів Gaudeamus.

Програму доповнюють «культові» твори − американської композиторки-експериментаторки Меридіт Монк (фрагменти з вистави A Celebration service) та відомого естонського композитора Вельо Торміса Raua needmine (Прокляття заліза).

Програма концерту

Анна Корсун / Anna Korsun /UA/
Landscapes (Ландшафти) для 5 голосов

Вікторія Польова / Victoria Poleva /UA/
Гора, що співає (The singing mountain) для 12 голосів, гобою, вібрафону та каміння

Максим Коломієць / Maxim Kolomiiets /UA/
Marian antiphons (Марійні антифони) для 12 солістів, ударних та гобоя, на тексти BVM антифонів.

Борис Логінов / Boris Loginov /UA/
Rite (Обряд) для 12 голосів

Вельо Торміс / Veljo Tormis /ЕЕ/
Raua needmine (Прокляття заліза) для мішаного хору та шаманського барабану. На тексти фінського епосу «Калевала» (адаптовані та доповнені).

Меридіт Монк / Meredith Monk /US/
Other Worlds Revealed для 12 голосів
Quarry Weave для 8 голосів
Explorers’ Junctures для 6 голосів

6 червня, 21:30
Одеський художній музей

Золтан Алмаші (віолончель) та Едуард Скрипа (скрипка)

ПРОЄКТ ЗОЛТАНА АЛМАШІ:
«ЛЮДИНА, ЩО ГРАЄ…»

Гра як назва проєкту і «спорт» для музикантів.
«Людина, що грає…» – проєкт, у якому дует музикантів «випробовує» концепцію гри. Homo ludens – у перекладі з латинської мови – людина, яка грає. Саме так називається твір Володимира Рунчака, який і дав назву проєкту. У ньому – і гра на межі можливостей, і гра з можливостями віолончеліста, для якого гра стає екстремальним музичним спортом.

Гра як категорія мислення.
У цьому проєкті гра є суттю і відтворюється не лише у грі музикантів на їхніх інструментах. У творах Вікторії Польової та Йогана Гальворсена, які відповідно обрамляють програму проєкту, гра є основою побудови музичних творів: гра з музичними моделями минулих епох чи з цитатами із творів авторів минулого. Абстрактні математичні формули у «Cadenza» втілив молодий композитор, «казахський Моцарт», Рахат-Бі Абдисагін. Його «Cadenza» звучатиме вперше в Україні.

Гра як дослідження.
У програмі проєкту – два твори Золтана Алмаші. В одному з них предметом такого «досліду» є поняття «мелодія». Але назва твору вводить в оману слухача. Адже, на думку автора, бавитись із сенсами треба максимально парадоксально. «Сюїта» сповнена різної «гри», тому її треба почути та бачити.

Гра як містифікація.
Можливо, вперше в Україні, у рамках проєкту, звучатиме твір невідомого композитора, нотний рукопис якого Золтан Алмаші знайшов випадково у Львові та зробив редакцію. Рукопис підписано іменем Васисуалій Болбочанський. Музична мова цього твору «говорить», що його, ймовірно, створено у 1980-1990-ті роки. Нині пошуки справжнього автора марні. Можливо, концерт в Одесі дозволить розгадати цю загадку?..

«Гра» і «людина» – ключові поняття у концепції проєкту Золтана Алмаші «Людина, що грає…». Що і ким саме гратиметься залежить від моменту звучання кожного твору. Так, за словами нідерландського історика та теоретика культури Йогана Гензинги, який вивчав ігровий елемент культури, гра існує в певних межах місця та часу, а її перебіг та сенс укладено в ній самій.

Програма концерту

Вікторія Польова (1962, Україна)
«Гольфстрім» для скрипки та віолончелі

Рахат-Бі Абдисагін (1999, Казахстан)
«Cadenza» для віолончелі соло
Світова прем’єра

Золтан Алмаші (1975, Україна)
«Мелодія» для скрипки соло

Золтан Алмаші
«Сюїта» для віолончелі соло (Прелюдія, Вальс, Сарабанда, Танго)

Васисуалій Болбочанський (роки життя невідомі, Україна)
Рондо «У горах» для скрипки та віолончелі (редакція Золтана Алмаші)
Можлива світова прем’єра

Володимир Рунчак (1960, Україна)
«Homo Ludens III» для віолончелі соло

Йоган Гальворсен (1864-1935, Норвегія)
«Пасакалія на тему із сюїти № 7 Георга Фрідріха Генделя» для скрипки та віолончелі

Золтан Алмаші  (м. Львів) – сучасний український композитор, віолончеліст, педагог, організатор музичного життя, один із засновників та керівників фестивалю класичної та сучасної камерної музики «Гольфстрім».

Народився у родині музиканта-скрипаля. В 1993 р. закінчив Львівську середню спеціалізовану музичну школу-інтернат імені С. Крушельницької. Вищу освіту здобув у Львівському вищому державному музичному інституті імені М. Лисенка (тепер  Львівська національна музична академія ім. М.В. Лисенка) по двох спеціальностях в класі Юрія Ланюка: як віолончеліст (1998) та композитор (1999). В 1999–2002 рр. навчався в асистентурі-стажуванні на кафедрі композиції Національної музичної академії України імені П.І. Чайковського у Євгена Станковича; у 2008 р. стажувався у Польщі в композитора Алєксандра Лясоня. Від 2001 р. член Національної спілки композиторів України. З 2000 р. – соліст-інструменталіст Національного ансамблю солістів «Київська камерата». Співпрацював з ансамблями сучасної музики «Рикошет»,  «Нова музика в Україні», «Nostri temporis», віолончеліст і артистичний директор  Струнного квартету ім. Левка Ревуцького. Лауреат міжнародного конкурсу «На батьківщині С. Прокоф’єва» (Маріуполь)  у номінації «віолончель» (1998) та «композиція» (2000), премії імені Л.М. Ревуцького (2003) та премії імені Б.М. Лятошинського (2013). Як виконавець і композитор брав участь в чисельних фестивалях сучасної музики та сучасного мистецтва в Україні. Його твори виконують у Німеччині, Франції, Швейцарії, Польщі, Нідерландах, Білорусі, Молдові, Сполучених Штатах Америки, Чилі та інших країнах.

З. Алмаші позиціонує себе як полістилістичного композитора. Мистецький стиль творця являє собою синтез традиційного і новаторського,  неоромантичних тенденцій з сучасними засобами композиційного письма.

У творчому активі З. Алмаші понад 70 творів, серед яких є симфонічні, численні камерно-інструментальні та інструментальні твори, зокрема:  симфонія №2 «Острів» для великого симфонічного оркестру, Концерт для двох скрипок і струнних «Невимовлені слова», Камерна симфонія № 1 для камерного оркестру присвячена Валерію Матюхіну, Камерна симфонія №2 «Розмова двох п’яниць про сенс буття» для скрипки, віолончелі та струнних, Камерна симфонія «Genesis» для альта і струнних, «Concerto grosso №4 “Пори року”» для скрипки і камерного оркестру, камерна кантата для скрипки і струнних, «Супрун-рапсодія» для альта та струнних, «Mirasteilas» для двох скрипок і струнних, Сонати  №1 і №2 «Грані» для віолончелі й фортепіано, «Сходами…» для флейти, кларнета, скрипки, віолончелі та фортепіано та ін. Автор опери «Пеніта».

Едуард Скрипа (м. Чернівці) – скрипаль-віртуоз, лауреат міжнародних конкурсів, виконавець європейської класичної та української сучасної музики.
Едуард  – скрипаль у четвертому поколінні. Про що, до речі, недвозначно говорить його прізвище. Навчатись гри на скрипці почав в 4 роки.
Вчився у НМАУ ім. П.Чайковського в класі Богодара Которовича та Богдани Півненко. Закінчив асистентуру-стажування в класі Ольги Рівняк.
З 2017 року є активним учасником фестивалів KyivMusicFest, Прем’єри Сезону, Meridian Chernowitz та Meridian Poltava, учасник струнного квартету ім. Л. Ревуцького, соліст в Національному ансамблі солістів «Київська Камерата».

10 червня, 21:00
Зелений театр

Антоній Баришевський (фортепіано)

“Ковток нової музики”

Програма концерту

А. Шмурак
“Гренландія”:

1. Залізничний етюд

2. Їздові собаки

3. Льодяні варіації

С. Луньов
Соната №7 “Ковток землі”

Антоній Баришевський народився в Києві.
З 2012 року є солістом Національної філармонії України. Лауреат багатьох міжнародних конкурсів, серед них: Міжнародний фортепіанний конкурс ім. Артура Рубінштейна в Тель-Авіві,Ізраїль (I премія, 2014), Міжнародний фортепіанний конкурс ім. Ф. Бузоні в Больцано, Італія (II премія, 2011) , Міжнародний фортепіанний конкурс в Хаені ,Іспанія (I премія, 2009), Міжнародний фортепіанний конкурс пам’яті В. Горовиця в Києві, Україна (II премія, 2005).
Брав участь у таких фестивалях, як «Klavier-Festival Ruhr» (2012,2014,Німеччина), «Projetto Martha Argerich» (Лугано, Швейцарія,2014) та інших.
Регулярно виступає з сольними концертами та у супроводі симфонічного оркестру в Україні та за кордоном. Зокрема, виходив на сцену таких залів, як Концертгебау Амстердам, Берлінські Концертхаус та Філармонія, Кьольнська Філармонія, Лондонський Вігмор-холл.
Гастролював у майже всіх країнах Європи, Ізраїлі, Японії, Південній Кореї, Марокко  та США.
Має записи на радіо і телебаченні України, Сербії, Італії, Данії, Іспанії. Має запис сольної програми на студії Naxos (2010 року) , диск з творами Мусоргського і Скрябіна на лейблі Avi –music (2015), диск із повним корпусом сонат Уствольскої, що вийшов у 2017-му. В 2018 вийшло два студійних записи за участі Антонія – CD з творами Шостаковича та хоровою музикою Лілі Буланже. В 2020 – диск з хоровими творами Брамса.